Субота, 30.05.2020, 14:07
Вітаю Вас Гість | RSS

Степанівський ясла-садок № 16 Херсонської міської ради

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 7
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Корисна інформація для батьків

 

__________________________________________________________


 






__________________________________________________________


_______________________________________________________________
Дошкільня та комп’ютер. Добре чи погано?

 

    дитячийй вік – період найінтенсивнішого становлення внутрішнього світу, формування особистості, зародження фундаментальних здібностей людини.
Наздогнати згаяне в цьому віці майже неможливо.

Усе, що оточує дитину, впливає на результат в майбутньому.

Комп’ютер та Інтернет ресурси міцно увійшли в наше повсякденне життя та життя наших дітей.

Комп'ютер захоплює дітей, приваблює їх динамічними сюжетами із ігор, дає їм змогу жити гострими відчуттями. Дедалі більше дітей проводять за комп’ютером весь свій час,
забуваючи про радість спілкування з рідними, друзями, залишаючись наодинці з собою, не замислюючись ані про цінності життя, ані про своє майбутнє.

Батькам дуже зручно, коли у квартирі є щось, що їсти не просить і може відволікати на певний час дитину від них. Така собі «нянька», якій не потрібно платити зарплату.
Але як тільки батьки передоручають виховання дитини цим «нянькам», одразу вони можуть розраховувати на те, що у їхньої дитини з'являться проблеми з розвитком мовлення, довільності, уваги,
памяті, мислення, виникнуть проблеми фонематичного слуху й вимови, розуміння чужої мови і текстів.

Сам по собі комп’ютер не є благом чи небезпекою – проте водночас несе в собі потенцію як першого, так і другого. Чим усе-таки стане комп’ютер для дитини, залежить від того, яким чином
дорослі вибудують стосунки комп’ютера й дитини.

Якщо комп’ютер для дитини – засіб-посередник для задоволення потреб, то він, безумовно, є джерелом позитивних емоцій.

Але можливий і інший спосіб взаємодії, коли комп’ютер витісняє і згодом замінює інші корисні види занять. У такій ситуації комп’ютер є небезпекою для малюка, а діяльність, організована в такий спосіб,
- деструктивною.

Для дитини дошкільного віку найважливішою є гра: предметна – у віці до 3 років, рольова – починаючи від 3 років.Так дитина пізнає світ, а вже на основі цих знань у неї формується світогляд, поведінка, стосунки.

Загроза у підміні предметної (рольової) гри на комп’ютерну полягає у тому, що:

1) Увага дитини зосереджується не на навколишньому світі, а на віртуальному, який не ідентичний реальному. Це часто призводить до формування неадекватних уявлень про світ.

2) На гру у комп’ютері дитина витрачає час, який вона б змогла присвятити предметній (ролоьвій) грі. Звужується арсенал зразків поведінки, якими дитина оволодіває
під час спілкування з дорослими та іншими дітьми.

3) Комп’ютер має негативний вплив на здоров'я – зір, м’язів тонус, опорно-рухову систему. Страждає дрібна моторика, знижується м’язова активність.

Як і все інше, вплив комп'ютера на дитину, має дві сторони позитивну і негативну. І заперечувати його роль в розвитку малюка, просто не має сенсу.

Негативна сторона:/Files/images/prak_psih/1270670034_book099-12.jpg

- Розвитокпсихологічної втоми від невідповідного оформлення і освітлення приміщення;

- Поява стресів, що виникають через застосування копютера;

- Підміна віртуальної реальності реального світу;

- Порушення сприймання простору;

- Зниження кількості сенсорних стимулів;

- Обмежується сприйняття зазвичай візуальним сприйманням;

- Зниження рухової активності дитини;

- Вповільнюється розвиток мовлення;

- Дитина відмовляється отримувати інформацію через власний досвід;

- Комп’ютерна залежність.

Найбільш виражений негативний вплив на соціальні якості дитини такі, як: дружелюбність, відкритість, бажання спілкуватися, здатність розуміти іншого і відстоювати його точку зору.

Позитивна сторона:

/Files/images/prak_psih/Krugok.JPG

- Розвиток у дитини самоконтролю;

- Розвиток творчості: малювання за допомогою комп’ютерних програм, заняття фотографією, літературною діяльністю;

- Розвиток пізнавальної сфери. Інтернет збільшує освітні можливості дитини та рівень її пізнання;

- Розвиток уяви;

- Підвищення самооцінки, розвиток почуття власної гідності через комп’ютерні розвивальні ігри.

Поради батькам

1. Слід дитину навчити планувати свою діяльність, зокрема:

- призначити термін закінчення роботи за комп’ютером, після завершення обов’язково треба вимкнути пристрій.

- заздалегідь визничити час початку спілкування з комп’ютером і увімкнути його лише тоді, коли цей час настане.

2. Стежити за тривалістю перебування за комп’ютером, ініціювати перерви.

3. Проводити роз’яснювальну роботу про шкідливість надмірного захоплення комп’ютером, про те, що віртуальна реальність – це не життя, а лише паралельний до нього, другорядний процес,
і тому комп’ютерні розваги треба чергувати з реальними активними діями – заняттям спортом, фізичними вправами, рухливими іграми на повітрі, спілкування з ріними, друзями, мистецькою діяльністю
(співами, танцями, малюванням, ліпленням).

4. Дозволяти дитині використовувати тільки інформаційні та розвивальні ігри, а не ігри, що засновані на емоційному збудженні (автопрегони, «зоряні війни», стрілялки тощо).

5. Контролювати зміст ігор та програм.

6. Допомагати і підбадьорювати, коли дитина виконує нові й нестандартні завдання.

7. Обговорювати рекламу й агресивні ігри, це сформує розуміння про те, що є для дитини корисним і шкідливим.

Критерії вибору комп’ютерних програм

• Відповідність віковим особливостям (програми не повинні формувати навички, до яких дитина ще не готова, навчальний матеріал повинен містити приклади з реального життя дитини, що їй зрозумілі).

•Дослідницький характер (програма ініціює участь дитини у дослідах, пізнавальній діяльності).

•Легкість самостійних занять (наприклад, використання навчальної програми не вимагає вміння читати).

•Розвиток широкого спектру навичок і уявлень (класифікація, прийняття рішень, експеримент).

•Високий технічний рівень (приваблива графіка, анімаційні ефекти, привабливі звукові супроводи).

•Цікавість (стимулювання уяви дитини).

•Стимулювальний характер (коли дитина користується розвивальною програмою, вона відчуває задоволення від досягнутого успіху.Це підвищує самооцінку, розвиває почуття власної гідності).

Знайомлячи дитину з комп’ютерним світом, слід пам’ятати про те, що комп’ютер створений допомагати людині. Тому треба використовувати комп’ютер лише тоді, коли на те є актуальна потреба.

Важливо вміти насолоджуватися реальни світом, бо коли, як не в дитинстві, у нас на це є достатньо часу і можливостей.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


10 травня 2020 ДЕНЬ МАТЕРІ!!!!!
Матусю, хай збудеться все, що ти хочеш,
Хай збудеться все, що чекаєш,
Хай стежка проляже в трояндах,
Яку ти в житті прокладаєш.
Матусю, хай буде удача у всьому,
Добробут хай буде у домі,
Багатство і радість, й наснага,
І шана людська, і повага!

___________________________________________________________________________________


08 - 09 ДНІ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ І 73-Й РІЧНИЦІ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ
У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

День Перемоги завжди був і є для українців днем пам’яті про всіх загиблих воїнів, які боролися за мирне небо над Україною.

«Дуже важливо прищеплювати дітям, починаючи ще з дошкільного віку, повагу до людей, які ціною свого життя здобули мир», - переконані педагоги КЗ ЦРД «Гармонія». 
У закладі   проведено   тематичний день, присвячений святкуванню Дня  Примирення та Дня Перемоги. 
У   середніх та старших  групах  проведено інтегровані заняття «Земля батьків – земля героїв». Педагоги познайомили дітей з подіями Великої Вітчизняної війни. 

Символ Дня Примирення - квітка червоного маку - квітка скорботи за всіма жертвами війни. Червоний мак - це європейська скорботна символіка, більше, ніж переможна,
бо сучасна Європа складається із тих країн, які воювали між собою у Другій світовій війні...  Історики відзначають, що наразі відбувається переосмислення того,
чим була Друга світова війна для України і всього світу.

Червоний мак  — символ пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.

У березні 2015 року указом Президента України запроваджено День пам’яті та примирення, який відзначається 8 травня. Цей день, а також 9 травня 2015 року, 
коли відзначалосяся 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, квітка червоного «маку пам’яті» почала використовуватися з гаслом «Пам’ятаємо, перемагаємо».

Саме тому окреме місце у всіх заходах закладів освіти займає червоний мак. Цьому символу були присвячені фотосесії, конкурси малюнків, флеш- моби.
Квіти – маківки діти малювали на уроках образотворчого мистецтва та гуртках художнього спрямування, виготовляли на уроках праці та гуртках,
дарували один одному та вчителям, обговорювали на уроках літератури та основ здоров’я, готували повідомлення на уроки історії та класні години.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

26 квітня МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМЯТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

__________________________________________
Що повинен знати майбутній першокласник


__________________________________________________________________________
Готуємось до ВЕЛИКОДНЯ з дітьми

__________________________________________________________________________________________



___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

БУЛІНГ. ПОРАДИ ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ З ЦИМ ВПОРАТИСЬ.
 

19 січня в Україні набув чинності закон №2657-VIII про протидію булінгу. 

Булінг  – це навмисне знущання фізичним, вербальним або психологічним способом. Воно може варіювати від ударів, поштовхів, лайки, погроз і насмішок до вимагання грошей і цінного майна.
Деякі діти знущаються, уникаючи, ігноруючи інших і поширюючи про них неправдиві чутки.

Щоб протидіяти булінгу, розширили права та обов'язки учасників освітнього процесу.
Права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу(скачать) /prava_ta_obov-jazki_uchasnikiv.docx


 

БУЛІНГ ТА НАСИЛЛЯ. СІМ КРОКІВ,  ЯКІ МОЖНА ЗРОБИТИ ВЖЕ СЬОГОДНІ

1. Навчайте схвалювати. Навчити дітей терпимості — не надто хороша мета. Хто хоче, щоб його терпіли? Кожна лю- дина потребує схвалення.

2. Мисліть сучасно. Старі методи — карати дітей, які цькують однолітків, уже в минулому. Значно дієвіше пояснювати учням, які трагічні наслідки може мати булінг.
Зараз, на жаль, чимало повідомлень про підлітків, які через цькування наклали на себе руки — просто доносьте до відома учнів цю інформацію. Хіба хоче хтось із них
у буквальному розумінні вбити навіть не надто приємного однокласника?

3. Уведіть співчуття до розкладу. Покарання винного і запобігання контакту між «задиракою» та «жертвою» — заходи епізодичні, а тому не надто дієві.
Значно корисніше використовувати сучасні ефективні виховні форми роботи, метою яких є формування в учнів моральних якостей, емпатії, толерантності.

4. Уникайте ярликів. У жодному разі не чіпляйте на дітей «негативні ярлики». Якщо дитину вперто називати «бешкетником», їй не залишиться нічого, окрім бешкетувати на знак протесту.
Говоріть лише про дії учнів, але при цьому не оцінюйте дітей особисто.

5. Залучайте суспільство. Учні повинні дізнатися, що цькування — це неприйнятно. А щоб повірити в це, вони повинні це почути від багатьох людей.
Слід запрошувати гостей, бажано авторитетних серед молоді, можливо,навіть місцевих знаменитостей, для проведення бесід про булінг і його неприйнятність у престижних колах суспільства.
Також слід створювати в учнів враження, що життя за межами школи приємне та безпечне,
а не залякувати їх розповідями про те, які жахи чекають на них після закінчення школи, адже ці розповіді налаштовують на те, що невдовзі доведеться боротися за власне життя з цілим світом,
і змушують заздалегідь «гострити кігті» об однокласників.

6. Розвивайте творчі здібності. Підійдіть до цього питання творчо. Відомо, що творчість чудово сприймають діти, а творча робота допомагає їм значно краще засвоїти те, що намагаються донести вчителі.
Пов’яжіть творчість із виховною роботою. Разом із учнями напишіть сценарій та організуйте виставу, присвячену темі цькування, або ж улаштуйте виставку малюнків на цю тему.

7. Починайте спочатку. Запобігати цькуванню треба починати на рівні дитячого садка. Починати в початковій школі вже занадто пізно. На самому початку потрібно навчати дітей вільно та з
розуміло висловлювати свої почуття.
Крім того, важливо пояснити дітям, що жертву цькування слід захистити, навіть якщо всі навколо байдуже
спостерігають за її стражданнями.


Що повинні робити батьки, якщо в дошкільному закладі їх дитини має місце булінг? Нижче наводяться поради,
що допоможуть батькам впоратися із ситуацією, що виникла.


1. Комунікація (спілкування) – це ключ. Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина піддається в дитячому садку знущанням, дайте їй зрозуміти, що ви зможете їй допомогти, якщо вона докладно розповість про все.
Якщо ваша дитина виглядає наляканою чи збентеженою, використовуйте книги в якості легкого доступу до неї, щоб налагодити ваше спілкування природним чином.
Деякі художні твори для дітей звертаються до цієї тематики. Як тільки ваша дитина розкриє вам усі подробиці про булінг, зберігайте спокій, не сваріть її та не засуджуйте, обов’язково поясніть,
що ви неодмінно допоможете припинити це насилля.

2. Порозмовляйте з вихователем. «Навіть не дивлячись на те, що в дошкільних і подібних їм дитячих закладах дорослі завжди знаходяться поруч з дітьми, за такою великою кількістю малюків,
які безперервно бігають навкруги, прослідкувати просто нереально», – каже колишній вихователь Трисія Янг.
І, оскільки маленькі хулігани віддають перевагу тому, щоб ображати дітей, коли дорослі не дивляться, важливо порозмовляти з вихователем і ввести один одного в курс справи,
щоб у подальшому він був більш уважним
і вже прицільно спостерігав за певними дітьми.

3. Використовуйте політику відкритих дверей. У найавторитетніших дитячих садках і дошкільних закладах існує політика відкритих дверей, що дозволяє батькам приходити в будь-який час.
Тому періодично без попередження навідуйтесь у групу вашої дитини. Ці неочікувані візити будуть тримати працівників дитячого садка в тонусі й зменшать імовірність того, що ваша дитина буде страждати від якогось хулігана.

4. Заплануйте переговори з батьками. Коли маленькі діти вдаються до булінгу, їхня поведінка частіше за все запозичується з домашнього досвіду, тобто у своїй родині вони можуть стати
свідками домашнього насилля, дивитися жорстокі телешоу, чути як їхні брати та сестри висміюють інших дітей або самі бути жертвами насилля.
Тож порозмовляйте з адміністрацією дошкільного закладу і призначте зустріч з батьками маленького хулігана,
звернувши їхню увагу на його поведінку, але не дивуйтесь, якщо його батьки не будуть вас слухати, будуть проявляти байдужість чи почнуть все заперечувати.

5. Навчіть вашу дитину захищатись від хуліганів. Дайте своїй дитині певні психологічні інструменти, які вона зможе використовувати при контакті з хуліганом.
Навчіть її достойно триматись, дивитись прямо в очі кривднику, розповідати дорослим про те, що сталось, та уникати самотності (бути завжди поруч з іншими дітьми).
Ви також можете розширити можливості дитини, запропонувавши їй пограти в рольові ігри. Так вона зможе попрактикуватись у тому, що має намір зробити в подібній ситуації наступним разом.
Упевнені в собі діти мають менше шансів стати мішенню для хуліганів, тому знайдіть способи, щоб забезпечити вашій дитині
адекватну самооцінку. Ви можете допомогти їй зав’язати дружні стосунки поза межами дошкільного закладу і залучити її до тих видів активності, що зможуть підвищити її впевненість у собі.

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Травень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2020
uCoz